Поради батькам

Якщо:
  · Дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти.

·   Дитину висміюють, вона стає замкнутою.

·   Дитину хвалять, вона вчиться бути шляхетною.

·   Дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

·   Дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини.

·   Дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших.

·   Дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою.

·   Дитина росте в безпеці, вона вчиться вірити в людей.

·   Дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною. 

·   Дитина росте в розумінні і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

Вирази, які боляче травмують дитячі душі, вирази, яких бажано уникати:

Я тисячу раз тобі казав…

Невже тобі не зрозуміло, що…

Скільки разів треба повторювати…

Всі люди…, а ти…

Ну на кого ти схожа?..

Що ти до мене причепилась?..

Ти такий, як твій батько (мати)…

А тепер вирази, які бажано вживати якомога частіше:

Ти в мене такий (така) хороший (а)!

Порадь мені, будь-ласка…

Ти мене завжди правильно розумієш…

Ти в мене молодець!

Як я тобі вдячна!

Кілька порад батькам замкнутих дітей
 · Підкреслюйте переваги і користь спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.

· Прагніть самі стати для дитини прикладом людини, що ефективно спілкується.

Рекомендації батькам гіперактивних дітей

·   У своїх відносинах із дитиною дотримуйтеся «позитивної моделі». Хваліть її в кожному випадку, коли вона цього заслужила, підкреслюйте успіхи. Це допоможе зміцнити в дитини впевненість у власних силах.

·   Уникайте повторень слів «ні» і «не можна».

·   Говоріть стримано, спокійно  і м’яко.

·   Давайте дитині тільки одне завдання на певний відрізок часу, щоб вона могла його завершити.

· Для підкріплення усних інструкцій використовуйте зорову стимуляцію.

·   Заохочуйте дитину до всіх видів діяльності, що вимагають концентрації уваги.

·   Підтримуйте вдома чіткий розпорядок дня. Час прийму їжі, виконання домашніх завдань і сну повинний відповідати  цьому розпорядкові.

· Уникайте по можливості скупчень людей. Перебування у великих магазинах, на ринках, у ресторанах тощо чинить на дитину надмірно стимулюючий вплив.

·   Під час ігор обмежуйте дитину тільки одним партнером. Уникайте неспокійних, гучних приятелів. Оберігайте дитину від стомлення, оскільки воно призводить до зниження самоконтролю і наростання, гіперактивності. Давайте дитині можливість витрачати  надлишкову  енергію. Корисна щоденна фізична активність на свіжому повітрі: тривалі прогулянки, біг, спортивні заняття.

Поради батькам конфліктних дітей

 ·  Стримуйте прагнення дитини провокувати сварки з іншими. Треба звертати увагу на недоброзичливі погляди один на одного або бурмотіння собі під ніс. Звичайно, в усіх батьків бувають моменти, коли ніколи й неможливо контролювати  дітей. І тоді найчастіше виникають «бурі».
· Не намагайтеся припинити сварку, обвинувативши іншу дитину в її виникненні і захищаючи свою. Намагайтеся об’єктивно розібратися в причинах її виникнення.
· Після конфлікту обговоріть з дитиною причини його виникнення, визначте неправильні дії вашої дитини, що призвели до конфлікту. Спробуйте знайти інші способи виходу з конфліктної ситуації.
·  Не обговорюйте при дитині проблеми її поведінки. Вона може утвердитися в думці про те, що конфлікти неминучі, і буде продовжувати провокувати їх.

Принципи спілкування з агресивними дітьми
· Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши причини агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

· Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об’єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
· Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву.

· Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна й важлива для вас.

Особливості стилю поведінки із сором’язливими дітьми
· Розширюйте коло знайомих своєї дитини, частіше запрошуйте до себе друзів, беріть дитину в гості до знайомих людей.

· Не варто постійно турбуватися про дитину, прагнути оберігати її від небезпек, в основному придуманих вами, не намагайтеся самі зробити все за дитину, запобігти новим ускладненням, дайте їй певну міру волі і відкритих дій.

·  Постійно зміцнюйте в дитині впевненість у собі, у власних силах.

·  Залучайте дитину до виконання різних доручень, зв’язаних із спілкуванням, створюйте ситуації, в яких сором’язливій дитині довелося б вступити в контакт з «чужим» дорослим. Наприклад: «Треба довідатися, про що ця цікава з чудовими картинками. Давайте запитаємо в бібліотекаря і попросимо дати її нам подивитися». Звичайно в такій ситуації «вимушеного спілкування дитина спочатку на стільки, що вітається тільки пошепки, відводячи очі, і не відриваючись від руки матері. Зате, ідучи, прощається голосно й чітко, іноді навіть посміхається.

16 порад батькам 

Порада 1

Нагадати дитині, що домашні завдання потрібні для того,що закріпити те, що пояснював вчитель на уроці, інакше в довгострокову пам’ять знання не перейдуть.

Порада 2

Навичка виконання домашніх завдань без допомоги батьків не формується, такий закон засвоєння знань.

Як допомогти дитині у підготовці домашнього завдання:

- Перевірте чи правильно організоване робоче місце учня.

- Привчайте дитину вчасно сідати за уроки.

-Не дозволяйте учню занадто довго сидіти за робочим столом. Своєчасно влаштовуйте невеличкі перерви.

- Спочатку контролюйте чи всі уроки виконані. Будьте присутні, коли дитина виконує домашні завдання, підбадьорюйте, пояснюйте, якщо учень щось не зрозумів або забув, але не замінюйте його діяльність своєю.

Порада 3

Якщо батьки не контролюють і не допомагають дитині виконувати домашні завдання, то учень може його не робити і не записувати.

Порада 4

Важливо спочатку перевіряти і співставляти те, що дитина записала в щоденник і те, що було реально задано – діти інколи не записують частину завдань.

Порада 5

Показувати дитині приклад організованості і зібраності.

Порада 6

Прийняти думку, що негативні оцінки в учбовому процесі неминучі, тому важливо не карати дитину, навпаки допомогти розібратися в проблемі.

Для успішного навчання важливо:

- Наскільки добре дитина розуміє зміст слів «неможна» і «треба».

- Чи знайоме дитині почуття відповідальності.

- Чи організована дитина в найпростішому розумінні цього слова.

Порада 7

Не думати, що якщо мама і тато відмінно навчалися в школі, то їх дитина обов’язково буде відмінником – діти необов’язково повинні бути схожими на батьків.

Порада 8

Батьки мають пам’ятати, що в навчанні важливі не так оцінки, як реальні знання і вміння учня, його працездатність, відповідальність, потреба в отриманні нових знань. До того ж слід враховувати, що успішність в навчанні визначається багатьма факторами. Не останньою є віра батьків в можливості своєї дитини, а також їх спроможність надати реальну допомогу учню.

Порада 9

Якщо часто сварити дитину за «двійки», може з’явитися шкільна тривога, яка дуже вплине на успішність. Навіть найрозумніша дитина може отримати низьку оцінку, якщо вона боїться, бо страх блокує пізнавальну діяльність.

Якщо дитина погано навчається, то:

- Вона втратила віру в свої сили.

- Боїться, що його спитають на уроці.

- Йому соромно відповідати перед учнями, перед вчителем.

- Дорослі ставлять завищені вимоги.

Порада 10

Не вимагати від дитини більше за її можливості на даний момент.

Що робити?

- Встановити точний діагноз (погіршення самопочуття, проблеми в родині).

- Починати з найпростішого (вселити почуття впевненості в своїх силах, пробудити інтерес до навчання).

- Підбирати цікаві завдання.

- Уникати нервозності і невиправданих конфліктів.

- Батькам слідкувати за собою, за своєю інтонацією під час занять, намагатися не підвищувати голос.

- Обов’язково відмічати перші успіхи дитини.

- Намагатися розвинути в дитині почуття гідності.

Порада 11

Важливо самим батькам спокійно ставитися до оцінок дитини і не вимагати від неї лише відмінних оцінок - якщо мама занадто сильно турбується за оцінки, то і у дитини з’являється страх не виправдати сподівання мами.

Порада 12

Важливо навчити дитину порівнювати свої досягнення із своїми попередніми, а не з досягненнями інших учнів.

Порада 13

Обов’язково хвалити за успіхи, створювати ситуації успіху, відмічати найменші досягнення. Придумайте штучні стимули у вигляді винагороди, які можна давати регулярно за невеликі досягнення у навчанні та поведінці.

Навчальна діяльність є спільною, розподіленою – від дорослого (вчителя, батьків) надходять завдання і стимули, а від школярів – активність у їх досягненні.

Порада 14

Дитина повинна бачити, що помилятися – це нормально, що помиляються мама і тато, бабусі і дідусі. Важливо вчасно і правильно виправити свою помилку.

Порада 15

Діти часто сприймають оцінку за роботу, як оцінку особистості, тому треба вчити розділяти: «Я хороший, але в роботі я припустився 20 помилок і тому отримав «2».

Порада 16

Важливо налаштовувати дитину: якщо вірити в успіх і старатися , то все обов’язково вийде.

Зробити перший крок у вихованні самостійності допоможе простий прийом – скласти розклад виконання домашніх завдань.

- Письмові завдання варто чергувати з усними.

- Бажано завдання виконувати в той день, коли його задали, що не забути вивчений матеріал. Завдання з читання (переказ, вірш напам’ять) та іноземну мову варто повторити кілька разів.

- Розподілити задані уроки рівномірно за днями тижня, щоб не було «то густо, то пусто».

- Інтенсивне виконання будь-якого уроку не повинно перевищувати 30 хвилин.